Питання «скільки саме меблів купити для укриття» здається простим, поки не дійде до конкретного приміщення й конкретного бюджету. Відповідальна особа закладу чи громади стикається з тим, що готової цифри «на всі укриття» не існує: місткість, площа на людину й ширина проходів визначаються проєктом конкретної споруди й чинними будівельними нормами, а не універсальною таблицею з інтернету. У цій статті — не набір цифр, а покроковий алгоритм: як послідовно перейти від розрахункової кількості людей до конкретного переліку меблів, не пропустивши жодної зони й не порушивши вимог до вільних проходів.
Підхід свідомо не містить конкретних значень площі на особу, норм запасу води чи місткості — ці параметри стаття не вигадує і не оцінює приблизно, оскільки вони залежать від проєкту й паспорта конкретної споруди та чинних ДБН. Натомість пропонуємо логіку розрахунку, яку можна застосувати до будь-якого приміщення, підставивши власні вихідні дані.
1. Чому розрахунок «на око» не працює
Приміщення, яке виглядає просторим, і приміщення, яке дійсно вміщує розрахункову кількість людей із дотриманням проходів, — не завжди одне й те саме. Помилка «на око» працює в обидва боки: якщо меблів менше, ніж потрібно, частина людей залишається без організованого місця; якщо більше — меблі захаращують прохід і ускладнюють рух під час заповнення приміщення чи в разі потреби швидко його залишити.
Крім того, розрахунок «на око» не враховує, що укриття — це не лише місця для сидіння. Комплект складається з кількох зон одночасно (сидіння, лежання, зберігання запасів), і кожна з них конкурує за одну й ту саму площу. Тому послідовний алгоритм, який враховує всі зони разом, дає надійніший результат, ніж інтуїтивна оцінка одного показника.
📌 Запам’ятайте
розрахунок комплекту укриття — це послідовність кроків від розрахункової місткості до конкретного переліку меблів, а не оцінка «на око» одного приміщення.
2. Крок 1: визначити розрахункову місткість за проєктом
Перший і визначальний крок — дізнатися розрахункову кількість людей, на яку розраховане конкретне укриття. Це число не обирає довільно заклад чи постачальник меблів: воно визначається проєктом споруди (для новозбудованих чи капітально переобладнаних об'єктів) або паспортом і технічною документацією наявного об'єкта фонду захисних споруд, з урахуванням вимог чинних ДБН В.2.2-5:2023.
Практично це означає, що перш ніж рахувати меблі, відповідальній особі варто підняти документи на споруду — паспорт об'єкта фонду захисних споруд, проєктну документацію чи висновок профільної служби, — і зафіксувати саме те число, яке там зазначене. Якщо документів немає або вони застарілі, це самостійне питання, яке варто вирішити до закупівлі меблів: коректний розрахунок комплекту неможливий без коректної вихідної цифри місткості.
⚠️ Увага
стаття не наводить власних орієнтирів місткості чи площі на людину — ці значення визначає виключно проєкт/паспорт споруди та чинні ДБН. Будь-яка цифра з інших джерел без прив'язки до вашого об'єкта — не підстава для розрахунку.
3. Крок 2: місця для сидіння на розрахункову кількість людей
Маючи розрахункову місткість, наступний крок — забезпечити місце для сидіння для кожної людини з цього числа. На цьому етапі підбирають комбінацію лав (зокрема зі спинкою на металокаркасі) і стільців (штабельованих, розкладних), враховуючи, скільки місць дає кожна одиниця меблів: лава компактніша й вміщує кількох людей на погонному метрі, стілець — одне місце на одиницю, зате мобільніший.
На цьому кроці також враховують наявні меблі закладу, якщо норми дозволяють їх використання і вони фізично підходять для приміщення: спочатку рахують, скільки місць закриває наявна й мобільна обстановка, а тоді визначають, скільки місць потрібно докупити спеціалізованими лавами чи стільцями.
💡 Практична порада
зафіксуйте результат кроку у вигляді простого рівняння — «розрахункова місткість мінус місця, які вже забезпечують наявні меблі, дорівнює кількість місць, яку потрібно закрити новою закупівлею». Це унаочнює реальний обсяг замовлення.
4. Крок 3: місця для лежання з урахуванням тривалого перебування
Найпростіше укриття має забезпечувати безперервне перебування людей не менше 48 годин, тож комплект не може обмежуватися лише сидінням. Третій крок — визначити, яка частина розрахункової місткості повинна мати можливість прилягти: нари, ліжка (зокрема багатоярусні, які економлять площу), розкладачки чи матраци.
Пропорція між місцями для сидіння й лежання — окреме питання, яке також не варто оцінювати «на око»: вона залежить від призначення й режиму використання конкретної споруди, тривалості можливого перебування та рекомендацій, зафіксованих у проєкті чи в документах закладу щодо організації укриття. Універсальної пропорції, застосовної до будь-якого приміщення, стаття не наводить.
⚠️ Увага
конкретну частку місць для лежання від загальної місткості визначайте за проєктом споруди й чинними вимогами до утримання об'єктів фонду захисних споруд, а не за приблизною оцінкою.
5. Крок 4: зберігання запасів
Четвертий крок — зона зберігання: металеві стелажі й шафи для питної води, аптечки, засобів і інвентарю. Кількість і місткість цих меблів залежать не від кількості людей напряму, а від обсягу запасів, які заклад планує тримати в укритті, — а цей обсяг, своєю чергою, визначають чинні вимоги до запасів на розрахункову кількість людей.
Практичний порядок дій на цьому кроці: скласти перелік того, що заклад планує зберігати (вода, аптечка, засоби гігієни, інвентар), розподілити його між відкритим зберіганням (стелажі — для об'ємних запасів) і закритим (шафи — для чутливих до пилу й вологи речей), і вже під цей перелік підбирати кількість і розмір меблів.
❌ Поширена помилка
пропускати зону зберігання при розрахунку комплекту або додавати її «в останню чергу», коли для стелажів і шаф уже не залишилося вільної площі.
6. Крок 5: вільні проходи й доступ до виходів
Останній і не менш важливий крок — перевірити, що після розміщення меблів усіх трьох зон (сидіння, лежання, зберігання) у приміщенні залишаються вільні проходи й безперешкодний доступ до виходів. Це не формальність: у надзвичайній ситуації здатність людей організовано зайти в укриття й, за потреби, покинути його без заторів має значення не менше, ніж сама наявність місць.
Ширину проходів, мінімальні відстані до виходів і інші просторові вимоги визначає проєкт споруди відповідно до чинних ДБН В.2.2-5:2023 — стаття свідомо не наводить конкретних значень, яких немає в нормативному документі щодо вашого об'єкта. Практично це означає, що фінальне розміщення меблів варто звіряти з планом приміщення й вимогами проєкту, а не лише з арифметичною сумою місць.
📌 Запам’ятайте
розрахунок комплекту завершується не тоді, коли підрахована кількість меблів, а тоді, коли перевірено, що ці меблі фізично поміщаються в приміщенні разом із вільними проходами.
7. Приклад ходу розрахунку (без конкретних цифр)
Щоб алгоритм був наочним, наведемо умовний приклад послідовності дій — без вигаданих чисел, яких немає в проєктній документації конкретного об'єкта.
- Відповідальна особа закладу піднімає паспорт і проєктну документацію приміщення укриття, фіксує розрахункову місткість.
- Оцінює, які наявні меблі закладу (стільці, лави, ліжка) можна використати для цього приміщення згідно з нормами, і скільки місць вони закривають.
- Визначає дефіцит місць для сидіння й підбирає лави та стільці для його закриття.
- Визначає частку місць для лежання (за проєктом чи документами закладу) і підбирає нари, ліжка, розкладачки чи матраци під цю частку.
- Складає перелік запасів для зберігання й підбирає стелажі та шафи під нього.
- Наносить усі меблі на план приміщення й перевіряє ширину проходів та доступ до виходів відповідно до вимог проєкту.
- За потреби коригує кількість чи розташування меблів, повторюючи кроки 3–6, доки план не відповідатиме і місткості, і вимогам до проходів.
Приклад
Для приміщення, розрахункова місткість якого визначена паспортом споруди, відповідальна особа спочатку перевіряє, скільки місць для сидіння вже закривають стільці з сусідніх кабінетів (крок 2), потім додає ліжка чи розкладачки для частини місткості, яка потребує лежання (крок 3), розставляє стелаж і шафу в зоні, віддаленій від основного проходу (крок 4), і лише після цього перевіряє на плані приміщення, чи залишається прохід до виходу вільним по всій довжині (крок 5). Якщо після розміщення меблів прохід виявляється завузьким, кількість чи розташування меблів переглядають — а не звужують прохід.
Типові помилки
- Рахувати лише місця для сидіння, забуваючи про лежання й зберігання — при перебуванні до 48 годин цього недостатньо.
- Підбирати кількість меблів без розрахункової місткості за проєктом, орієнтуючись лише на видиму площу приміщення.
- Розміщувати меблі всіх зон, а вже потім помічати, що для проходів місця не залишилося.
- Використовувати чужі чи приблизні цифри місткості й площі на людину замість документів на власний об'єкт.
8. Роль наявних меблів у розрахунку
Розрахунок комплекту не завжди означає повну закупівлю «з нуля». Якщо норми дозволяють використовувати наявні меблі закладу — стільці, лави, ліжка, які застосовуються в щоденній роботі, — їх варто врахувати вже на кроках 2 і 3, перш ніж визначати обсяг нової закупівлі. Це не окремий крок алгоритму, а наскрізний принцип: на кожному етапі спершу перевіряють, що вже є, і лише різницю закривають новими меблями.
Детальніше про те, які наявні й мобільні меблі підходять для цього і за яких умов, — в окремій статті серії про меблі подвійного призначення.
9. З якими документами звіряти розрахунок
Правильний розрахунок комплекту спирається на кілька джерел одночасно:
- паспорт та проєктна документація конкретної споруди — головне джерело розрахункової місткості;
- чинні ДБН В.2.2-5:2023 «Захисні споруди цивільного захисту» — вимоги до площі, проходів та інших просторових параметрів;
- вимоги z0879-18 щодо утримання й облаштування об'єктів фонду захисних споруд;
- рекомендації профільних служб (зокрема ДСНС) щодо організації укриття для конкретного типу закладу.
Жодне з цих джерел стаття не замінює й не переказує цифрами — вона лише показує, у якій послідовності до них звертатися під час розрахунку.
💡 Практична порада
зберігайте розрахунок у вигляді простого документа (таблиці чи плану приміщення з позначками зон) — це знадобиться і під час закупівлі, і під час подальших перевірок готовності укриття.
10. Від розрахунку до закупівлі
Коли розрахунок завершено — відомі кількість місць для сидіння й лежання, обсяг зберігання і перевірене розміщення з проходами, — наступний крок логічний: перевести цей перелік у технічне завдання для закупівлі. Для установ, що працюють за бюджетні кошти, це означає зафіксувати не лише кількість, а й вимоги до матеріалу (наприклад, металокаркас для вологих підвальних умов), гарантії та строки поставки.
Оскільки меблі для укриттів часто виготовляють під замовлення, реалістичний строк варто закладати заздалегідь, особливо якщо розрахунок показав значний обсяг нової закупівлі понад наявні меблі закладу.
💡 Практична порада
розрахунок комплекту — гарний привід одразу зафіксувати технічні вимоги до майбутньої закупівлі: матеріал каркаса, мобільність меблів, орієнтовні строки виготовлення партії потрібного обсягу.
Коротко
Розрахунок комплекту укриття на N осіб — це послідовність кроків, а не оцінка «на око»: спочатку розрахункова місткість за проєктом чи паспортом споруди, далі місця для сидіння на всіх, потім місця для лежання (з урахуванням перебування до 48 годин), зона зберігання запасів і, нарешті, перевірка вільних проходів та доступу до виходів. На кожному кроці варто враховувати наявні меблі закладу, якщо норми дозволяють їх використання, і закривати новою закупівлею лише реальний дефіцит. Конкретні цифри площі, місткості й проходів стаття свідомо не наводить — вони визначаються проєктом вашої споруди й чинними ДБН В.2.2-5:2023.
Часті запитання
З чого почати розрахунок комплекту меблів для укриття?
З визначення розрахункової місткості — кількості людей, на яку розраховане конкретне приміщення за проєктом або паспортом споруди. Це вихідна цифра для всіх подальших кроків.
У якій послідовності рахувати зони комплекту?
Спершу місця для сидіння на розрахункову кількість людей, потім місця для лежання (з урахуванням перебування до 48 годин), далі зберігання запасів, і насамкінець — перевірка вільних проходів і доступу до виходів.
Чи можна порахувати комплект без документів на споруду?
Коректний розрахунок неможливий без розрахункової місткості з проєкту чи паспорта об'єкта — це основа, від якої залежать усі наступні кроки.
Яку частку місць варто відвести під лежання, а яку — під сидіння?
Стаття не наводить універсальної пропорції: вона залежить від проєкту споруди й документів закладу щодо організації укриття, а не від загального правила.
Чи враховують наявні меблі закладу під час розрахунку?
Так, якщо норми дозволяють їх використання і меблі фізично підходять для приміщення, спершу рахують місця, які вони закривають, а різницю — дефіцит — закривають новою закупівлею.
Чому проходи враховують в останню чергу, а не одразу з місцями?
Проходи перевіряють після розміщення всіх зон на плані приміщення, оскільки лише так видно, чи фізично поміщається розрахована кількість меблів без порушення вимог до вільного руху й доступу до виходів.
Де взяти точні норми площі на людину й ширини проходів для розрахунку?
У проєктній документації або паспорті конкретної споруди й у чинних ДБН В.2.2-5:2023 — стаття свідомо не наводить цих цифр як універсальних. ---
Читайте також
- Пілер кластера: Комплектування укриття: меблі та обладнання — повний гід
- Місця для сидіння в укритті: лави, стільці, металокаркас
- Місця для лежання в укритті: нари, ліжка, матраци
- Зберігання в укритті: стелажі й шафи для запасів
- Каталог: Меблі для укриттів
PRIORITTI
PRIORITTI допомагає закладам і громадам пройти шлях від розрахунку до готового комплекту: підказуємо, які позиції (лави, стільці, ліжка, стелажі, шафи) закривають потрібну кількість місць для сидіння, лежання й зберігання, і пропонуємо металокаркасні рішення, розраховані на підвальні умови. Порахуємо разом дефіцит понад наявні меблі закладу й підготуємо пропозицію під бюджет і строки. Асортимент — у розділі «Меблі для укриттів».
Актуальність норм перевірено: 24.07.2026.